Самотній пілігрим: Сучасна кримськотатарська проза. – К.: Видавець В.Даниленко. – 2003. – 417 с.
До збірника «Самотній пілігрим» увійшли роман Шаміля Алядіна «Запрошення на бенкет диявола», повісті Таїра Халілова «До останнього подиху», Шевкета Рамазанова «Горіховий гай», Лейлі Алядінової «Тюркан – донька великого кагана», оповіданя Юсуфа Болата «Ураган і отара овець», Рустема Муедина «Дорога у вирій», Еміля Аміта «Коли зацвітає урюк», Ервіна Умерова «Самотність» і «Чорні ешелони», Гульнари Усеїнової «Айше».
Особливе місце в збірнику посідає роман класика кримськотатарської літератури двадцятого століття Шаміля Алядіна «Запрошення на бенкет диявола» про життя кримськотатарської інтелігенції початку ХХ століття. В центрі роману – життя молодого поета і вчителя Усеїна Токтаргази. Дія твору розгортається під час наступу царської реакції. Після першої російської революції кримськотатарська молодь почала з недовірою ставитися до ліберальної газети «Терджиман», яку видавав видатний кримськотатарський письменник і просвітитель Ісмаїл Гаспринський. У середовищі передової інтелігенції з’являються антиколоніальні настрої, віра в те, що революція допоможе звільнитися з російської тюрми народів і здобути право на свою державу. Радикальна татарська молодь починає видавати газету «Ветан хадими», яку під час наступу реакції закривають. Ісмаїл Гаспринський і Усеїн Токтаргази в романі репрезентують конфлікт між двома національно-визвольними стратегіями: просвітницької, представники якої вважали, що без підняття загальної та політичної культури націю неможливо визволити з-під колоніального гніту, та революційної, прихильники якої закликали народ до повалення царизму. Радикалізм Усеїна Токтаргази й консерватизм сільських беїв утворють драматичний конфлікт, який закінчується для молодого поета трагічно. Він гине від рук Емірзака-огли, а кримінальну справу завдяки підкупленим суддям закривають. Все відбувається, як в актуальному зараз сатиричному вірші Усеїна Токтаргази:
Стан: невелике пошкодження корінця
- Ціна: 75 ₴